Виступ на педраді на тему "Удосконалення системи виховної роботи через розвиток класного колективу"

Сучасне виховання школярів ускладнено багатьма негативними процесами, які відбуваються в нашому суспільстві: криза соціальної системи; загострення політичної ситуації, соціальна напруженість; міжнаціональні чвари; наростання економічної нестабільності; криміналізація життя; погіршення екологічної обстановки; падіння моральності та ін.

Ситуація виживання в якій опинилося наше суспільство об'єктивно породжує форми соціального падіння, адекватні їй: агресію, жорстокість, боротьбу, конкуренцію. Все це призводить до зниження цінності людського життя.
Перестала виконувати свої виховні функції сім'я - основний соціальний інститут. Деякі сім'ї опинилися за межею бідності. У багатьох - відсутність елементарної духовної близькості між батьками і дітьми.

За останні роки знижена виховна функція школи. Досі підвищення ролі школи у справі виховання лише декларується у концептуальних і нормативних документах, не знаходячи практичної реалізації в роботі освітніх установ. Сьогодні метою виховання школярів має бути створення умов для формування й розвитку Особистості, висококультурної, інтелектуальної соціально активною, гуманної. Виховання в кожній дитині людяності, доброти, громадянськості, творчого ставлення до праці, дбайливого ставлення до всього живого. Охорона культури свого народу - ось провідні цінності, якими повинен керуватися педагогічний колектив і якими повинна насичуватися виховна система школи.

Протягом декількох років педагогічний колектив школи знайомився і вивчав різні педагогічні технології. Для досягнення нових цілей освіти школа вибрала стратегічну ідею - реалізацію особистісно-орієнтованої освіти.

Особистісно - орієнтоване утворення - це освіта учнів у школі, спрямована на виховання кожного учня розвиненою самостійної особистістю. При цьому виховання особистості є надзавдання, по відношенню до якої навчання знань, умінь та навичок, необхідне для освіти, виступає як засіб освіти.

Основний структурний елемент школи - класний колектив. Саме тут організовується пізнавальна діяльність, формується соціальні і людські відносини, вирішуються проблеми дозвілля, висвічується особистість кожної дитини.

Як відомо, на певному етапі становлення загальношкільної виховної системи темп системообразования істотно сповільнюється. Якщо не приділяють достатньої уваги, формування класних колективів, зміцненню міжгрупових зв'язків і відносин, взаємодії і взаємозбагачення загальношкільних і класних співтовариств дітей і дорослих.

Головним організатором життєдіяльності класу був і залишається класний керівник. Його життєві ціннісні орієнтації, педагогічні погляди та позиція, інтереси та захоплення є одним з найбільш істотних системоутворюючих факторів. Дуже часто нам доводилося помічати: якщо основу особистості класного керівника складають гуманістичні цінності, то такі ж ціннісні орієнтації переважають у класному колективі;
якщо вчитель займає активну життєву і педагогічну позицію, то й учні класу відрізняються активністю і самостійністю; якщо педагог захоплений туризмом, то й класної спільності системоутворюючим видом діяльності стає туризм.

А тепер ознайомимося з провідними ролями класного керівника:
1) «Контролер», що забезпечує включення учня в навчально - виховний процес (контроль за відвідуванням, поведінкою, чергуванням, харчуванням; з'ясування стосунків із батьками, індивідуальна робота з учнями, ігнорують навчально - виховний процес);
2) «Провідник по Країні знань», що створює умови розвитку пізнавального інтересу і бажання навчається (інформування учнів і батьків про особливості школи та її вимог до учнів, виховні заходи пізнавального характеру, допомога учням у самоосвіті, забезпечення процесу навчання, координація зусиль, що працюють у класі);
3) «Моральний наставник», що сприяє дотриманню учнями норм і правил, вирішення конфліктів як між учнями, так між учнями та іншими педагогами, що працюють в класі (навчання етики та етикету, бесіди на моральні, соціальні, правові теми, оцінка вчинків учня, індивідуальна робота з учнями, що порушують норми поведінки в освітній установі);

4) «Носії культури», який допомагає освоїти культурні цінності, на основі яких організовано навчально - виховний процес (організація екскурсій, колективних походів в театр, музей, виставки, зустрічі та бесіди про культуру, культмасові заходи в класі і школі);
5) «Соціальний педагог», який сприяє вирішенню різних соціальних проблем учнів (створення нормальних умов спілкування в школі і вдома, захист прав дитини, формування навичок соціального життя);
6) «Старший товариш», який допомагає включитися в різні види діяльності, бере на себе частину турботи про учнів ( формування колективу класу, організація колективної творчої діяльності);
7) «Фасилітатор», що надає допомогу учням у самосвідомості, самовизначення, самореалізації (бесіди, тренінги, ігри, індивідуальна робота з учнями).

Своєрідність класної системи багато в чому обумовлено індивідуальними та груповими особливостями учнів класу, в якому вона створюється. Класному керівникові необхідно побачити і зрозуміти специфічні риси класної спільноти, визначити рівень розвитку учнівського колективу, сформованості в ньому міжособистісних відносин та спільної діяльності.

Проблеми створення і функціонування виховної системи класу не можуть не хвилювати батьків, адміністрації школи, вчителів - предметників та інших дорослих, які беруть участь у виховному процесі життєдіяльності класного колективу, батьки не повинні залишатися поза рамками процесу моделювання та функціонування виховної системи.

«Жоден вихователь не має права,- на думку А.С. Макаренка,- діяти самостійно, на власний ризик і на свою власну відповідальність. Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не з'єднані в колектив і колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процессу». В нашій школі є єдиний  загальношкільний план роботи, на підставі якого складається план на півріччя і на кожен місяць.

Вибір системотворчого виду діяльності залежить, насамперед, від інтересів і потреб учнів, особистісних особливостей класного керівника, типу навчального закладу та його структурних підрозділів. Нерідко захопленість класного керівника туризмом або спортом, театром або художньою самодіяльністю переростає в загальне захоплення членів класного співтовариства і на цій основі створюється виховна система класу, формується його індивідуальність.

В останні роки поряд з діяльністю стали частіше використовуватися у вихованні учнів форми і методи спілкування. Класні керівники стали більше уваги приділяти діловому і міжособистісному спілкування членів класного колективу, розвитку комунікативної культури школярів. У педагогічному арсеналі з'явилися тренінги спілкування, комунікативні ігри, годинни спілкування та розвитку. Це не тільки значно збагатився виховний процес, але і сприяє підвищення його ефективності.
Вибір змісту і методів організації діяльності та спілкування в класному колективі знаходиться в тісному взаємозв'язку з функціями виховної системи.

- Освітню, спрямовану на формування у дітей цілісною і науково обґрунтованої картини світу;
- Виховну, що сприяє моральному становленню особистості школяра;
- Компенсуючу, що передбачає створення додаткових умов для розвитку творчих здібностей дітей, їх самореалізації в таких сферах діяльності, як пізнання, гра, спілкування;
- Інтегруючу і коригувальну, що полягають в тому, що при дотриманні певних умов клас може інтегрувати і коректувати різні впливи, які переживає дитина як у класі, так і поза його.

Успішність реалізації класів перерахованих функцій багато в чому залежить від педагогічного забезпечення життєдіяльності класної спільноти, і, насамперед, від доцільної та ефективної діяльності класного керівника.

Основним місцем проживання класу, як правило, є навчальний кабінет, закріплений адміністрацією школи за учнями і класним керівником даного класу. У ньому відбуваються головні події класної життя, спеціально створюються або стихійно виникають ситуації, які суттєво впливають на становлення особистості дитини і формування дитячого колективу. Звідси очевидна важливість турботи класного керівника, його вихованців і колег при затишній і комфортній обстановці в навчальному кабінеті, про емоційно і духовно моральному насиченні життєвого простору класу.

Правильно роблять ті класні керівники, які намагаються створити в класному колективі більш духовно - багату і морально чисту атмосферу, ніж у навколишньому соціумі. Цілісність такого підходу пояснюється тим, що у дитини ще не сформований моральний імунітет до аморальних і асоціальних явищ у суспільстві, що він ще не переконаний у правильності своєї відповіді на питання: що таке добре і що таке погано?
Однак це не означає, що виховна система класу повинна бути закритою системою з максимально обмеженими зовнішніми зв'язками і відносинами. Зовсім не так - лише відкритість системи дозволяє їй діяти ефективно і інтенсивно розвиватися.

Значно збагачує життєдіяльність класу наявність друзів з найближчого соціального оточення. Ними можуть бути батьки, бабусі, дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, народні умільці, ветерани війни праці. Хорошими друзями класних колективів бувають різні люди, різні за віком, характером, професії, політичними переконаннями, але схожі по двом дуже важливим якостями:
- по-перше, вони чимось (своїм захопленням, життєвим досвідом, талантом) цікаві учням;

- і по-друге, вони виявляють бажання бути корисними дітям. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію з боку учнів, які також намагаються стати потрібними для оточуючих і прагнуть охопити своєю турботою нужденних в ній.

Формування внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування і розвитку класного колективу і його членів нерозривно пов'язане з визначенням і свідомістю місця і ролі класу у виховному просторі всієї освітньої установи.

Класного керівника та іншим членам класної спільноти набагато простіше знайти свою нішу у виховному просторі, якщо їм буде відомі мета, завдання, принципи основні напрямки, форми й способи побудови життєдіяльності та виховного процесу в загальношкільному колективі.

Успішність розвитку виховної системи класу залежить також від уміння класного керівника правильно визначити етапи цього процесу і відповідно з ними обрати адекватні цілі та засоби педагогічної діяльності. Умовно можна виділити чотири етапи розвитку виховної системи класу:

На першому етапі переважає діяльність з вивчення інтересів, потреб та інших особистісних характеристик членів класної спільноти, проектування бажаного способу класу, визначення перспектив життєдіяльності класного колективу.
На другому етапі особлива увага приділяється зміцненню міжособистісних відносин, формування почуття «Ми », апробації форм і способів спільної діяльності, вирощування традицій класного колективу.

Заклик класного керівника «Роби як я!» стає в цей період основним девізом життєдіяльності класного колективу.

На третьому етапі активно розвиваються самоврядувальні початки, тому з'являються незабаром один за одного гасла: «Роби як кращі з нас!» і «Роби як більшість з нас!». Домінуючий вид спільної діяльності формує індивідуальність класного колективу.

Життя класного колективу будується на основі традицій, що зберігають і підтримуючих більшістю членів колективу.
Для четвертого етапу характерні дві тенденції:
Перша - намагатися зробити так, щоб краще життя класу стало надбанням всього шкільного колективу (залишити «добрий слід»);

Друга - пошук нових ідей, форм і способів відновлення життєдіяльності в класі.

І нарешті «мірилом» ефективності функціонування класної виховної системи можуть бути визнані наступні критерії:
- вихованість учнів;
- захищеність і комфортність дитини та їх батьків життєдіяльністю в класі;
- сформованість класного колективу;
- репутація класу;
- прояв індивідуальності ( «особа») класної спільності.